Відчуття
Так хочеться до тебе пригорнутись, Щоб сум минув, а ми удвох І щоб до тебе швидко обернутись І більш нікого не було, крім нас обох. Щоб знав ти, любий, як кохаю, Як серце б‘ється для тебе‘ І зустрічі настільки я чекаю, І вчора, і сьогодні, і тепер. І зустрічі у нас такі палкі й яскраві, Вони усі захоплюють мене. І поцілунки ці твої ласкаві, Розвіють сум, він омине. А ти частиночка мого життя, Я сильно так люблю тебе, У нас злилось серцебиття. І любов сягала цих небес. Єдиним цілим стали ми навіки, І раді будем ми завжди, І так любов минає крізь роки, Що нам не стра’шні й холоди. Люблю тебе й любити буду, Повністю і безупину, Й тебе ніколи не забуду, Й підтримаю в лиху годину.
2019-08-15 19:59:34
6
0
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2515
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1156