Найкраща подруга моя
Аліна Собакар
Ти зійшла до мене з небес ти наче зірка сяєш і знаєш мене мало було чудес але ти немов янгол мене оберігаєш ти мої крила ти мої думки ти хвиля моя з тобою я не боюся іти бо ти мене обіймаєш і знаєш дякую тобі за те кожну хвилину до мене ідеш і знову зову окриляєш і навіть я упаду ти мене підіймаєш дякую дорога шо для мене сяєш ти та яку я так люблю і ціную коли я думала ну що таке слова але сонечко моє ти ти словом окриляєш дякую за погляд за підтримку я цю мить оставляю собі і все замерає на хвилинку ти красуня моя люблю люблю тебе о я уявляю коло тебе я ти той проміжок самоти який міні потрібен я з тобою будь коли не боюся з тобою ні хвилинки 🥺😭
2024-06-07 13:44:02
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Lady K.I.M
Вау 😍 (P.S буду рада якщо прочитаєш мій новий вірш💕)
Відповісти
2024-06-12 07:45:22
1
Аліна Собакар
@Lady K.I.M обов'язково прочитаю ❤️💓 дякую за чудовий коментар 💗 буду рада якщо інші прочитаєш ❤️ дякую за підписку 😍😘
Відповісти
2024-06-13 12:32:31
1
Інші вірші поета
Кохання як промінчик сонечка Ти моє все ти моє життя моє повітря Світло для рідної душі Поїду до тебе
Інші поети
Любов Гаврищук
@lyubov_gavrishchuk
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3825
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4508