Найкраща подруга моя
Ти зійшла до мене з небес ти наче зірка сяєш і знаєш мене мало було чудес але ти немов янгол мене оберігаєш ти мої крила ти мої думки ти хвиля моя з тобою я не боюся іти бо ти мене обіймаєш і знаєш дякую тобі за те кожну хвилину до мене ідеш і знову зову окриляєш і навіть я упаду ти мене підіймаєш дякую дорога шо для мене сяєш ти та яку я так люблю і ціную коли я думала ну що таке слова але сонечко моє ти ти словом окриляєш дякую за погляд за підтримку я цю мить оставляю собі і все замерає на хвилинку ти красуня моя люблю люблю тебе о я уявляю коло тебе я ти той проміжок самоти який міні потрібен я з тобою будь коли не боюся з тобою ні хвилинки 🥺😭
2024-06-07 13:44:02
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Lady K.I.M
Вау 😍 (P.S буду рада якщо прочитаєш мій новий вірш💕)
Відповісти
2024-06-12 07:45:22
1
Аліна Собакар
@Lady K.I.M обов'язково прочитаю ❤️💓 дякую за чудовий коментар 💗 буду рада якщо інші прочитаєш ❤️ дякую за підписку 😍😘
Відповісти
2024-06-13 12:32:31
1
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
102
16
4059
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4661