Війна
Війна, яке жахливе страшне слово. Вона прийшла до нас додому. Забрала віру у майбутнє. І не дає покою серцю. Життя забрала у малечі. І чоловіка у дружини. У когось мати, в когось батька. Вона забрала все, що гріє душу. Та не дає покою серцю. А може забрала ще бабусю. А в кого дідуся забрала. Війна, така болюча і мерзотна. Забрала в нас наше життя нормальне. Та принесла у серце біль та втрату. Але ми вірим, що не за горами. Такий важливий, довгожданий вирок. Перемогли,закінчились страждання. І повертаються додому всі охочі. А їх таких у нас вже сотні тисяч. Але ми віримо що скоро. Настане ранок навесні. Коли з усіх куточків нашої країни. Почуємо ми головні слова. Що перемога наступила. Та закінчилась війна.
2023-01-04 19:49:36
1
0
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
44
3
855
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1339