Війна

Alisa Karpenko

Війна, яке жахливе страшне слово. Вона прийшла до нас додому. Забрала віру у майбутнє. І не дає покою серцю. Життя забрала у малечі. І чоловіка у дружини. У когось мати, в когось батька. Вона забрала все, що гріє душу. Та не дає покою серцю. А може забрала ще бабусю. А в кого дідуся забрала. Війна, така болюча і мерзотна. Забрала в нас наше життя нормальне. Та принесла у серце біль та втрату. Але ми вірим, що не за горами. Такий важливий, довгожданий вирок. Перемогли,закінчились страждання. І повертаються додому всі охочі. А їх таких у нас вже сотні тисяч. Але ми віримо що скоро. Настане ранок навесні. Коли з усіх куточків нашої країни. Почуємо ми головні слова. Що перемога наступила. Та закінчилась війна.

2023-01-04 19:49:36

Інші вірші поета

Життя Тато

Інші поети

Baby_17

@Baby_17

Рада

@Rada_

Juli Pencil

@Juli_Pencil

Схожі вірші

Всі

Why?

Лунная Лапа

I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?

9327

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16809