a m n é s i a

Ally San

— ✫ — Quando projeta o olhar no futuro E impulsiona os passos em correr atrás dos sonhos Colocando-os como prioridade, Você se esquece do que está a sua frente Você não aproveita o seu presente Quando suas mãos almejam tocar as estrelas E você se empenha exaustivamente Visando essa possibilidade Você se esquece da sua família, dos seus amigos Você não aproveita esses momentos únicos Quando é noite e você se deita na cama E meneia suas nadadeiras pelo mar de expectativas Imaginando seus dias de prosperidade e fama Mergulhando cada vez mais na visão daquilo que é o motivo de seu desgaste Você se esquece de fazer sua oração Você não aproveita o livre acesso à Deus Fixando-se em seu interesse Você não dá atenção aos seus amigos Empenhando-se demais Você descarta momentos lindos Buscando concretização Você mal vive a realidade Priorizando seus sonhos Você não prioriza Aquele que é digno de verdade Toque quantas constelações você preferir, toque as que mais gostar Pois sonhar também é combustível para investir, para mudar Mas nunca se esqueça de quem é, onde está e Quem te criou Pois todos que saltaram obstinadamente para alcançar as suas próprias estrelas Desenvolveram, gradativamente, amnésia do presente. — ✫ —

2018-08-05 18:30:46

Інші вірші поета

p é r o l a c o m p r i d a l i b é l u l a s p â n t a n o

Інші поети

Олексій Савченко

@deniel_kids

Aaliyah Salia

@writernxtdoor

Asker Nerys

@Asker_Nerys

Схожі вірші

Всі

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

4644

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

4519