Встала не з тої ноги
Ну не люблю я суботу! Не хочу робить роботу. Все нині валиться із рук. Мені потрібен рятувальний круг. Бісквіт не вийшов, крем рідкий. Чому цей день такий важкий? Зі мою щось сталося, але що не знаю... Щоб ви розуміли я нині малювала! Я мрію цілий день лежати, В телефоні повтикати, Щоб ніхто мене не рухав, І щоб спокій дали мухи.
2020-05-30 15:46:09
5
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Nadine Tikhonovitch
@Анастасія Корнецька Іноді потрібно сміятися навіть із себе)))
Відповісти
2020-06-01 20:42:08
2
Анастасія Корнецька
@Nadine Tikhonovitch самоіронія це завжди круто 😂
Відповісти
2020-06-01 20:45:38
2
Nadine Tikhonovitch
Відповісти
2020-06-01 20:46:24
2
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5596
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2521