Собі подібних

Andrii Grek

Ви зліпите собі подібних коли підете Ви злі тепер, як пси все мітите Ви сліпите самі себе погаслим світлом Я не жалів тебе допоки сам не учинив так підло Я на репід знов ставлю світ так легше в слід Минулих літ як слід сховати стид Я майже встиг на тих вустах застиг навмисне Та тишина ще до тепер краєчок серця тисне А тоді слова спонтанно лилися фонтаном Я їх на вус мотав кружляв у танго Разом із сленгом я був зеленим Так впевнено і наполегливо із світлом денним З нічними вогниками і напів обпавшим кленом Прискорював я швидкість крові у венах Я переконував себе що все не просто так Я денсав змінюючи кроси і на пляжі босим в такт Жив нестандартно й вперто не для понту Не варто було ті конверти дерти і у вогонь ту Правду, тому і на десерт ту зраду Така вже карма скільки людей й все марно Так мало було мені потрібно для днів плідних Та як піду чомусь не зліплю я собі подібних.

2021-08-24 19:08:20

3

0

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

44

21

1914

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

1227