Собі подібних  
Ви зліпите собі подібних коли підете Ви злі тепер, як пси все мітите Ви сліпите самі себе погаслим світлом Я не жалів тебе допоки сам не учинив так підло Я на репід знов ставлю світ так легше в слід Минулих літ як слід сховати стид Я майже встиг на тих вустах застиг навмисне Та тишина ще до тепер краєчок серця тисне А тоді слова спонтанно лилися фонтаном Я їх на вус мотав кружляв у танго Разом із сленгом я був зеленим Так впевнено і наполегливо із світлом денним З нічними вогниками і напів обпавшим кленом Прискорював я швидкість крові у венах Я переконував себе що все не просто так Я денсав змінюючи кроси і на пляжі босим в такт Жив нестандартно й вперто не для понту Не варто було ті конверти дерти і у вогонь ту Правду, тому і на десерт ту зраду Така вже карма скільки людей й все марно Так мало було мені потрібно для днів плідних Та як піду чомусь не зліплю я собі подібних.  
2021-08-24 19:08:20
3
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4655
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1593