Собі подібних

Andrii Grek

Ви зліпите собі подібних коли підете Ви злі тепер, як пси все мітите Ви сліпите самі себе погаслим світлом Я не жалів тебе допоки сам не учинив так підло Я на репід знов ставлю світ так легше в слід Минулих літ як слід сховати стид Я майже встиг на тих вустах застиг навмисне Та тишина ще до тепер краєчок серця тисне А тоді слова спонтанно лилися фонтаном Я їх на вус мотав кружляв у танго Разом із сленгом я був зеленим Так впевнено і наполегливо із світлом денним З нічними вогниками і напів обпавшим кленом Прискорював я швидкість крові у венах Я переконував себе що все не просто так Я денсав змінюючи кроси і на пляжі босим в такт Жив нестандартно й вперто не для понту Не варто було ті конверти дерти і у вогонь ту Правду, тому і на десерт ту зраду Така вже карма скільки людей й все марно Так мало було мені потрібно для днів плідних Та як піду чомусь не зліплю я собі подібних.

2021-08-24 19:08:20

3

0

Схожі вірші

Всі

Тарантела (Вибір Редакції)

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽

43

33

9321

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

53

39

2657