Сліди людини
А я далі не збагну чого все ще мну його Твій номер телефону на огризку паперовому Лиш ставлю риску і перо ломлю Як пробую цю вроду описати прозою Лиш сльози лью  а проба залишилась злобою Яка викликає фобію нестачі Я в мікрофон зібю цю риму без ніякої подачі Тепер чекаю передачі я зворотної Але зробивши крок вперед зайшов за поворот без жодної Живої думки на повернення, а моє звернення Ігнорує як досить часто струм - заземлення Моє приземлення виявилося твердішим Ми грішим, та вирішив лишитись з грішним віршем Між іншим це була її ініціатива А я навіть без краплі пива Це вища сила мене тоді носила Вона сама мене про це просила Напевне тому і загасила моє молумя І не горимо вже двоє тільки тону я Мрію бетонну створюю та вдома сам спорю я З собою, це я спокійний ти не даєш спокою Я однією би рукою все змінив Та тих подробиць тисяча а я як сищик дивлюсь вище Бачу ви ще ні, бачу ви все ще Хоч ти ще у грудях не щеми, ще мить і втеча Та не розбещу я в собі інстинкт тварини Хоч відчуваюсь нею щохвилини Я би з інстинктом балерини вискочив з  цієї плутанини Убив в собі клітини, змив сліди людини…  
2021-08-24 19:14:05
3
0
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
17094
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2241