Сліди людини

Andrii Grek

А я далі не збагну чого все ще мну його Твій номер телефону на огризку паперовому Лиш ставлю риску і перо ломлю Як пробую цю вроду описати прозою Лиш сльози лью а проба залишилась злобою Яка викликає фобію нестачі Я в мікрофон зібю цю риму без ніякої подачі Тепер чекаю передачі я зворотної Але зробивши крок вперед зайшов за поворот без жодної Живої думки на повернення, а моє звернення Ігнорує як досить часто струм - заземлення Моє приземлення виявилося твердішим Ми грішим, та вирішив лишитись з грішним віршем Між іншим це була її ініціатива А я навіть без краплі пива Це вища сила мене тоді носила Вона сама мене про це просила Напевне тому і загасила моє молумя І не горимо вже двоє тільки тону я Мрію бетонну створюю та вдома сам спорю я З собою, це я спокійний ти не даєш спокою Я однією би рукою все змінив Та тих подробиць тисяча а я як сищик дивлюсь вище Бачу ви ще ні, бачу ви все ще Хоч ти ще у грудях не щеми, ще мить і втеча Та не розбещу я в собі інстинкт тварини Хоч відчуваюсь нею щохвилини Я би з інстинктом балерини вискочив з цієї плутанини Убив в собі клітини, змив сліди людини…

2021-08-24 19:14:05

3

0

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

44

21

1718

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

1034