Сліди людини
А я далі не збагну чого все ще мну його
Твій номер телефону на огризку паперовому
Лиш ставлю риску і перо ломлю
Як пробую цю вроду описати прозою
Лиш сльози лью а проба залишилась злобою
Яка викликає фобію нестачі
Я в мікрофон зібю цю риму без ніякої подачі
Тепер чекаю передачі я зворотної
Але зробивши крок вперед зайшов за поворот без жодної
Живої думки на повернення, а моє звернення
Ігнорує як досить часто струм - заземлення
Моє приземлення виявилося твердішим
Ми грішим, та вирішив лишитись з грішним віршем
Між іншим це була її ініціатива
А я навіть без краплі пива
Це вища сила мене тоді носила
Вона сама мене про це просила
Напевне тому і загасила моє молумя
І не горимо вже двоє тільки тону я
Мрію бетонну створюю та вдома сам спорю я
З собою, це я спокійний ти не даєш спокою
Я однією би рукою все змінив
Та тих подробиць тисяча а я як сищик дивлюсь вище
Бачу ви ще ні, бачу ви все ще
Хоч ти ще у грудях не щеми, ще мить і втеча
Та не розбещу я в собі інстинкт тварини
Хоч відчуваюсь нею щохвилини
Я би з інстинктом балерини вискочив з цієї плутанини
Убив в собі клітини, змив сліди людини…
2021-08-24 19:14:05
3
0