...
Andrii Grek
Глибина думок глибше заглиблена Зжимає мозок у комок і голови нема Тема невидима не значить неіснююча Свідомість мені віддана, але вгамуючи Усі конфлікти й сварки, наводжу справки Чим день тим вищі ставки у відповідь три крапки Я вкрав три факти, перший - час, що чинить інфаркти Другий - поправки, що створюють у кармі нефарти Варто зазначити, відкинувши мандраж Третій факт кожен день бачите - це вибір ваш Він як міраж, бо пожалкуєш двічі Коли при зустрічі із відчаю у вічі кожен лічить Правда калічить, кривить обличча Ти думаєш про вічність і коли це все закінчиться Правда - моя провидиця, видно до всіх прийде ця Мить, коли до Отця звернутись прийдеться А поки що все просто як в школі А Б Це Я палю свічі з воску вибираючи те або це На суд ми підем з повним ростом, але з яким лицем, І кожен день лиш новий поступ з'їдає нас живцем...
2021-05-24 08:18:13
1
0
Інші вірші поета
.,. За сараєм... Сліди людини Не змінилися
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1360
La lune
Nadine Tikhonovitch
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1107