...
(18+)
І далі все тримається на чесному слові І утече знову злодій, хоч причетний до змови злої. І щоб я не коїв моє плече тягне вдвоє ніж твоє Хоч час тече ми в застої і хочем ще хоч не встоїм А в застольї віддам честь тим хто нас доїть Бо він десь на престолі а ми в атстої атстої Так напостой тягнем по сто і Зранку виєм-стогнем бо стали з ноги не з тої Це не 'княгинен' нас споює, ніхто не винен з героїв Від половини вини не загинуть ті двоє Я знов заглиблююсь в спорі, чи доснаги вам лавсторі Що гине і вскорі відправить всіх в крематорій Цих алегорій мільйони, сотні риприз Сьогодні у безсонні з ними в унісоні завис Змінюю справ значення - міняється суть Тепер я клав на наше блядь побачення - вони вже ссуть Чи донесуть оті слова до твого мозку хоча б лоскіт Коли не просто в доску а у доску рівну й плоску Я свою плоть-стру, щоб ти відчув тепло-струн Як запекло-спру все на електро-струм І ту іскру я пронесу як пулю у віску Із всіх паскуд зніму луску як єнот-полоскун Може фрістайлу по разку я бачу ігру скул Для мене це є справжній андерграунд і олдскул.
2021-07-27 19:37:35
1
0
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5445
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5494