Не на стільки але все ж таки
І навіть в свому віці я не в своїй тарілці Ні швидка ні поліція не змінить те що на вилці Я влив в ці лиця традиції та вони або вицвіли або в них внизують спиці І деколи сниться що рима ливнем лиється Як колісниця несеться а де та границя Це наче гра в принца без принцеси і замка Лиш два замка один з них я а інший світ і лавка Як клав на ті всі типічні клани як калька Я плавно плавав та як на берег ступлю знов скалка Життя як гра в салки як саги з русалками Засцав іди в садік назад почни змалку Бо я так палко віддався вибраному Всі риються в брудній білизні та я у випраному Говорить що пливе та не пливе а тоне А мене пре не за лаве ну а тому no comments І вже томить цих форумів тони І входити налом а так ніхто не повідомить Він очі мозолить думає що словом солить А сам онлайн як олень приколи про себе соло Да пацани це кльово говорить знову й знову Під лівим ніком неодноразово так типово Хейтер чи ловер кок чи повар замовк чи говір В гонор чи в сором знов цей ляп черговий В мене основа назовні зміст слова в підтекст Ці ідеали не модні та головне процес Напередодні заперло сьогодні драйв зчез Насправді вже сотні віршів - це прогрес.
2021-10-29 18:33:40
1
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3366
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13554