Не на стільки але все ж таки
І навіть в свому віці я не в своїй тарілці Ні швидка ні поліція не змінить те що на вилці Я влив в ці лиця традиції та вони або вицвіли або в них внизують спиці І деколи сниться що рима ливнем лиється Як колісниця несеться а де та границя Це наче гра в принца без принцеси і замка Лиш два замка один з них я а інший світ і лавка Як клав на ті всі типічні клани як калька Я плавно плавав та як на берег ступлю знов скалка Життя як гра в салки як саги з русалками Засцав іди в садік назад почни змалку Бо я так палко віддався вибраному Всі риються в брудній білизні та я у випраному Говорить що пливе та не пливе а тоне А мене пре не за лаве ну а тому no comments І вже томить цих форумів тони І входити налом а так ніхто не повідомить Він очі мозолить думає що словом солить А сам онлайн як олень приколи про себе соло Да пацани це кльово говорить знову й знову Під лівим ніком неодноразово так типово Хейтер чи ловер кок чи повар замовк чи говір В гонор чи в сором знов цей ляп черговий В мене основа назовні зміст слова в підтекст Ці ідеали не модні та головне процес Напередодні заперло сьогодні драйв зчез Насправді вже сотні віршів - це прогрес.
2021-10-29 18:33:40
1
0
Схожі вірші
Всі
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8043
Шукати святе в почуттях
Я пам'ятаю. Вибач, я все пам'ятаю. Чому цей біль ніяк не зникає? Час його береже. Мене він, ламає Й душа в нім палає. Пробач за все. Чого ж зберігаю? Усе це лякає. Себе забуваю і душу вбиваю, Та біль все живе. Серце згорає, Розум втрачаю, думки покидають. Ненавиджу це, понад усе. Тебе забуваю. Звички зникають. Віри тепер немає. Кохання вбиває. І допомоги вже не чекаю. Завжди щось втрачаю. Хтось уже добиває, не знаючи це. Можливо, шукала в цім світі святе, Та я не знала, що воно в мені є.
54
2
4392