.,.
Це наче щось мати і втратити Я обіцяв собі що я буду тримати та зміг втрапити В клітку з приматами з погнутими гратами Які не порівняти я внятно кажу матами Із кожним святом ложу на клятву Так кожен може по своїх цінностях гуляти Ось так то малята прийшлося нерви оголяти З цього взяти манеру всього дозволяти Та перестань волати що настільки зла ти Повали вола та не вели зняти халати Зайва хвала та бо я давно вже в латах Бо не тримають зла ті що сидять в палатах Знов по мозгах калатай і від цих балад Хочеться рвати не до добра то Help me брате хіба не варто Плювати на навар той і знов повернутися на варту Вернись хоча би сном нехай міцним і й коротким Вернись хоча би словом ні не гірким солодким Лишись хоча би вітром нехай лиш ледь відчутним Хоча б спалахом світла навіки незабутнім
2021-10-15 17:25:49
2
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12463
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1762