Home?

anleah

Ці срані стіни знову вводять мене в оману, Ніби «я там, де і повинна бути». А на фоні такий знайомий вже відчай безперестану, Ні, я тут тону і тонути буду. Ці двері нагадують мені про дитинство, Як лише вони відділяли мене від злої ганебності. Цей дім — тіла мого і душі вбивство. Цей дім — сховище зневірених месників. Мене долають тут свого минулого привиди, Куди б я не йшла і не бігла — всюди кути. На тих самих стінах знову спогади видимі, Я хочу додому, але й гадки не маю куди.

2023-01-14 16:37:50

Інші вірші поета

Несправедливість. (Не) розлюблю Новий сенс Ми (не) зустрінемось з тобою однієї ночі

Інші поети

Nala

@anuton

Alonar

@Alonar

Тимка

@pro_risovanie_s_timkoy

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

4608

Без вагань

МОРГАН РЕЙ

Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...

8536