Реквієм.
Сумної балади я стала свідком, Пораненої свідомості навіки я власник. За мною крокує минуле заячим слідом, Так глухо шепоче: «Я твоя віра. Я твій напасник». Я вийду заміж за свого героя ліричного, Чий гризотний голос чула в пам'ятній весні. Ми йтимемо вгору слідами долі брехливої, Допоки не згадаєм, як колись боялись висоти. І почує тоді відчай, як гукає його страх, В агонії зажури кличе криком ревним. Я бачу сльози і його бліді вуста, Які приречено віщають: «Живі ще заздритимуть мертвим».
2023-01-14 16:41:16
3
0
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1483
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3185