Реквієм.
anleah
Сумної балади я стала свідком, Пораненої свідомості навіки я власник. За мною крокує минуле заячим слідом, Так глухо шепоче: «Я твоя віра. Я твій напасник». Я вийду заміж за свого героя ліричного, Чий гризотний голос чула в пам'ятній весні. Ми йтимемо вгору слідами долі брехливої, Допоки не згадаєм, як колись боялись висоти. І почує тоді відчай, як гукає його страх, В агонії зажури кличе криком ревним. Я бачу сльози і його бліді вуста, Які приречено віщають: «Живі ще заздритимуть мертвим».
2023-01-14 16:41:16
3
0
Інші вірші поета
Відстань Homo (et) diabolus Здавалося. Несправедливість.
Інші поети
montelude
@montelude
Схожі вірші
Всі
Forgiveness
МОРГАН РЕЙ
If it wasn't for you, I would have fought the wall to the pain. If you weren't mine, I'd die every night from losing blood. If it wasn't for your faith, I'd have given up a long time ago. If it were my will, I would stay with you forever. If you'd gone, I'd have been the old emptiness. You would have taken my heart, and instead of it there was an empty aperture. If it wasn't for you, I'd blazed in forgiveness. Would have burned to ashes, until ground, I would have until the last healing.
60
4
8006
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1195