Реквієм.
Сумної балади я стала свідком, Пораненої свідомості навіки я власник. За мною крокує минуле заячим слідом, Так глухо шепоче: «Я твоя віра. Я твій напасник». Я вийду заміж за свого героя ліричного, Чий гризотний голос чула в пам'ятній весні. Ми йтимемо вгору слідами долі брехливої, Допоки не згадаєм, як колись боялись висоти. І почує тоді відчай, як гукає його страх, В агонії зажури кличе криком ревним. Я бачу сльози і його бліді вуста, Які приречено віщають: «Живі ще заздритимуть мертвим».
2023-01-14 16:41:16
3
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
130
26
4586
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2508