Реквієм.
Сумної балади я стала свідком, Пораненої свідомості навіки я власник. За мною крокує минуле заячим слідом, Так глухо шепоче: «Я твоя віра. Я твій напасник». Я вийду заміж за свого героя ліричного, Чий гризотний голос чула в пам'ятній весні. Ми йтимемо вгору слідами долі брехливої, Допоки не згадаєм, як колись боялись висоти. І почує тоді відчай, як гукає його страх, В агонії зажури кличе криком ревним. Я бачу сльози і його бліді вуста, Які приречено віщають: «Живі ще заздритимуть мертвим».
2023-01-14 16:41:16
3
0
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
5208
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6960