Несправедливість.
Мене ти питав, що саме є страх: Агонія відчаю чи майбутній кінець? Чи то сльози втрати на власних губах, Хоч і думалось, що свого життя ти борець. Тобі не втекти, хоч як не старайся, Це минулого твого несправедлива мораль. Сядь, дорогий, перед Богом покайся, Аби припинити дитини печаль. Чи чуєш, що тобі нашіптують стіни? Настала твоя черга молити й страждати. Як дитину в минулому не боялись кривити, Так і зараз не схочуть тебе рятувати.
2023-01-14 16:34:23
3
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2110
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2444