Буденність
Anataya Vella
Буденність - це вона вселяє в мене сум, Катує день за днем сміливі поривання... Щодня я чую цей облудний глум: Відлунюють пороки, мов гадюк сичання. Марную час я між нечистих масок. Чи за личинами ховаються дива? Боюсь, що загублю себе в одній з цих пасток... Тримаюсь ледве вже, однак іще жива... Моя душа пригнічена в неволі! Бо там нахабність - це те саме, що й мораль, Бо там невігластво - то нагорода долі, Бо доброта там викликає жаль... Чому я мушу гнити разом з вами? Ви до землі "ростете" з кожним днем. Я ж пориваюсь у високі брами, Я прагну бруд мерзенний обпекти вогнем! Своє життя не дам я на поталу: Звільнюсь від гніту ваших темних сил! Для когось стану пеклом, а для когось - раєм, Бо налаштую твердо хід своїх вітрил!
2024-05-15 21:00:34
1
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Anataya Vella
Чому питаєте?)
Відповісти
2024-05-17 11:13:20
1
Інші вірші поета
Кохання є Останній день весни І був юнак. І я була нівроку Летіла чайка...
Інші поети
Лео Лея
@lesya_yurp
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
43
15
1187
Без вагань
МОРГАН РЕЙ
Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...
60
3
8477