Останній день весни
Останній день весни. П'янкий тріумф травневий. І ясне сонце, й дощ рясний У час той полудневий Завітали... У гості в гущу лісову На виступ над рікою, Де разом на землі Лежали... ми з тобою, І тремтіли. Трималися за руки та хотіли... Хотіли назавжди отак лежати Та одне одному багато розказати. Поки кліщі ховалися в траві, А шершні цілувались так завзято, Ти ніжність розливав свою в мені... Так лагідно водночас й так затято Леліяв мої руки, обіймав, Своє лице моїм волоссям оповивши; Мов соловейко, ти тоді мені співав, Свою голівоньку в моє плече втопивши. Цей ліс прекрасне бачив у віках: Наша любов його не дивувала, Проте ті миті, що описані в книжках, Живому лісові ми знову нагадали. Цей ліс тепер мені назавжди вірний друг, Бо він мої секрети в своїй гущі Сховав навіки від усіх недуг, Що так мене страшать - болючі й злющі..!
2024-06-12 08:57:20
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Lady K.I.M
Дуже гарно 😍😍 ( буду дуже рада якщо прочитаєш мої вірші)
Відповісти
2024-06-14 11:24:45
2
Морок Неферат
Взаїмна підписка!
Відповісти
2024-08-29 19:44:21
2
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5681
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1996