Останній день весни
Anataya Vella
Останній день весни. П'янкий тріумф травневий. І ясне сонце, й дощ рясний У час той полудневий Завітали... У гості в гущу лісову На виступ над рікою, Де разом на землі Лежали... ми з тобою, І тремтіли. Трималися за руки та хотіли... Хотіли назавжди отак лежати Та одне одному багато розказати. Поки кліщі ховалися в траві, А шершні цілувались так завзято, Ти ніжність розливав свою в мені... Так лагідно водночас й так затято Леліяв мої руки, обіймав, Своє лице моїм волоссям оповивши; Мов соловейко, ти тоді мені співав, Свою голівоньку в моє плече втопивши. Цей ліс прекрасне бачив у віках: Наша любов його не дивувала, Проте ті миті, що описані в книжках, Живому лісові ми знову нагадали. Цей ліс тепер мені назавжди вірний друг, Бо він мої секрети в своїй гущі Сховав навіки від усіх недуг, Що так мене страшать - болючі й злющі..!
2024-06-12 08:57:20
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Lady K.I.M
Дуже гарно 😍😍 ( буду дуже рада якщо прочитаєш мої вірші)
Відповісти
2024-06-14 11:24:45
2
Морок Неферат
Взаїмна підписка!
Відповісти
2024-08-29 19:44:21
2
Інші вірші поета
Ти мене не кохав, я тебе не кохала... Жахлива безнадія І був юнак. І я була нівроку Хіба можливо повторить..?
Інші поети
Safie_
@Safie_
Theodora Dove
@Theodora_Dove
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1541
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1732