Летіла чайка...
Anataya Vella
Летіла чайка над дніпровською водою; Летіла й бачила, як двоє в самоті В спекотний день під липою старою, На гойдалці високій, на горі... В палкім цілунку свої душі злили, А потім обіймались, говорили... Про що? О, не розчула до пуття! Пташине тіло, сповнене життя, У блиску сонця ніжного проміння Парило легко, плавно, гладко, вільно! Й ті двоє в ніжнім вирі забуття, У дивну мить любовного томління, У спалаху палкого почуття... Втішались: на безлюдді так спокійно! Лише бджола, траплялося, гула...
2024-07-13 21:29:29
1
0
Інші вірші поета
Провина Чудесна драма І був юнак. І я була нівроку Останній день весни
Інші поети
His Queen
@his_queen0926
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3176
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2722