Летіла чайка...

Anataya Vella

Летіла чайка над дніпровською водою; Летіла й бачила, як двоє в самоті В спекотний день під липою старою, На гойдалці високій, на горі... В палкім цілунку свої душі злили, А потім обіймались, говорили... Про що? О, не розчула до пуття! Пташине тіло, сповнене життя, У блиску сонця ніжного проміння Парило легко, плавно, гладко, вільно! Й ті двоє в ніжнім вирі забуття, У дивну мить любовного томління, У спалаху палкого почуття... Втішались: на безлюдді так спокійно! Лише бджола, траплялося, гула...

2024-07-13 21:29:29

Інші вірші поета

Провина Ти мене не кохав, я тебе не кохала... І був юнак. І я була нівроку Кохання є

Інші поети

Vita Khut'ko

@vita_khutko

Hiba Boo

@boohiba

MixMax M

@MixMax_M

Схожі вірші

Всі

Тишина ночного неба

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот

3562

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2863