Кохання є

Anataya Vella

Кохання є. Мене кохали... Воно прийде. Ти пам'ятай... Воно постукає у двері. Лиш не благай. І не чекай. Воно прийде. Я обіцяю. Та не спасіння це, однак. Воно чудове, це ми знаєм, Лиш не надійсь на нього так. Воно п'янке. Воно зрадливе. Омана іноді, брехня. Хоча буває і щасливим: Чи пощастить ніхто не зна. Мене кохали. Палко, щиро. А я відмовилась у мить. Бо над усе тримала віру Іншу любов колись зустріть...

2023-12-19 19:30:51

Інші вірші поета

Буденність Летіла чайка... Ти мене не кохав, я тебе не кохала... Чудесна драма

Інші поети

Virtoria

@Victoria_Sandulenko

آيڤي ൨

@AVi_demian

Keyci

@Keyci0987

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

2411

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

1780