Кохання є
Anataya Vella
Кохання є. Мене кохали... Воно прийде. Ти пам'ятай... Воно постукає у двері. Лиш не благай. І не чекай. Воно прийде. Я обіцяю. Та не спасіння це, однак. Воно чудове, це ми знаєм, Лиш не надійсь на нього так. Воно п'янке. Воно зрадливе. Омана іноді, брехня. Хоча буває і щасливим: Чи пощастить ніхто не зна. Мене кохали. Палко, щиро. А я відмовилась у мить. Бо над усе тримала віру Іншу любов колись зустріть...
2023-12-19 19:30:51
5
0
Інші вірші поета
Жахлива безнадія Провина Ти мене не кохав, я тебе не кохала... Чудесна драма
Інші поети
Kotenok
@Kotenok2018
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
50
13
1436
І сиділи, курили
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
Ми сиділи і викурювали дні пачкáми, Вбивали їх пустими балачками Про погоду та інші нісенітниці. Годувалися казочками І давали обітниці. Ми сиділи і випивали. Чашка за чашкою З медом, ментолом, м'ятою чи ромашкою. І куштували пригорілі кекси, Що їх присипаючи насмішками, Виробляли рефлекси. Ми сиділи і малювали в календарі хрестики, Кілька аркушів перекреслили, Залишивши лише ту неділю, Щоб тих хвилин решту Ми ще так посиділи. І сиділи, курили, віддавали команди Аж поки опівніч не пробили куранти. І ми – дим, що розлетівся кімнатою. І наші старання увінчалися втратою Своєї кращої частини В полоні рутини.
63
17
4183