Провина
Anataya Vella
Найгірше у світі - провина, гадаю. Її відчувати не хочу. Ніколи. Вона ятрить серце та душу вбиває. Чи є в світі ті, хто її побороли? Сумління моє, ти моє невблаганне..! Якби я лишилась тебе, що би бýло? Ти грішне, о серце! о, зникни, фатальне. Ти мука життя, нащо знову вернуло? Я нині-бо гину... нема виправдáння. Провина з нападника жертву карбує. Образьте мене - це єдине бажання. Чи є в світі щось, що провину вгамує?
2024-03-15 23:02:05
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Н Ф
Навряд чи може щось вгамувати тупий біль від провини. Прекрасний вірш🌷
Відповісти
2024-03-16 19:30:22
1
Anataya Vella
@Н Ф Дякую 🌹
Відповісти
2024-03-17 13:45:24
1
Інші вірші поета
І був юнак. І я була нівроку Жахлива безнадія Кохання є Буденність
Інші поети
Shantilly
@Shantilly
Venti//
@ArchontOfFreedom
Схожі вірші
Всі
12
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9040
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4961