На нас розгнівані боги...
На нас розгнівані боги, Ми зле вчинили, За те, що рáзом не були, Коли разóм хотіли. На нас розгнівані боги, чекай тепер розплати, Їм байдуже чи любим Ми, Хоч й самі кохали. На нас розгнівані боги, нашлють гнівне прокляття, Із раю виженуть вони, Як Єву і Адама. На нас розгнівані боги Усього світу, Боги обітованої землі... Кохати треба вміти.
2019-03-22 17:33:49
2
0
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8764
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1588