На нас розгнівані боги...
Богдан Аркуша
На нас розгнівані боги, Ми зле вчинили, За те, що рáзом не були, Коли разóм хотіли. На нас розгнівані боги, чекай тепер розплати, Їм байдуже чи любим Ми, Хоч й самі кохали. На нас розгнівані боги, нашлють гнівне прокляття, Із раю виженуть вони, Як Єву і Адама. На нас розгнівані боги Усього світу, Боги обітованої землі... Кохати треба вміти.
2019-03-22 17:33:49
2
0
Інші вірші поета
Не діждуться бабусі онуків Я знов заснув... Любов любові може буть сильніша... Нащо ці пекельні муки?
Інші поети
olga_t23
@olga_t23
your_name
@your_name
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2023
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2265