На нас розгнівані боги...

Богдан Аркуша

На нас розгнівані боги, Ми зле вчинили, За те, що рáзом не були, Коли разóм хотіли. На нас розгнівані боги, чекай тепер розплати, Їм байдуже чи любим Ми, Хоч й самі кохали. На нас розгнівані боги, нашлють гнівне прокляття, Із раю виженуть вони, Як Єву і Адама. На нас розгнівані боги Усього світу, Боги обітованої землі... Кохати треба вміти.

2019-03-22 17:33:49

Інші вірші поета

Любов любові може буть сильніша... Їй Я знов заснув... . . .

Інші поети

Мэри Плисецкая

@mary_plicetckaya

Bai Hwar

@ymoea104

GannMorgana

@GannMorgana

Схожі вірші

Всі

Неловкость в улыбке рассвета

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...

3096

Крапка

Ай

Коли я опинюся в твоєму полоні, це буде найсолодший кінець моєї історії. Це буде крапка на кар'єрі поета, ніяких почуттів вміщених на папері. Це буде найсолодший початок моєї любові – моє кохання ловитимеш у кожному слові, у кожному погляді, у кожному русі. Вірші не потрібні будуть, вони стануть безвкусні.

3820