Пролісок
сірий, холодний, непривітний. кожен день - мов попередній, вони усі одноманітні. яскраві очі не горять життям. палає лиш смуток, вкорінений у серце болісним виттям. о, так, це лютий. найлютіший місяць. тут каплі дощові б’ються з вітрами за місце. де-інде видніється майже чорна, знесилена трава, а мовчання міста ріже більше за слова. ще спогади торічні не відпускають ні на мить… чому так розриває душу, що без зупину довго вже болить? чому так хочеться біжати, хоча нема куди втекти? поруч тільки власна тінь змінює ракурс набридливої самоти. але десь недалеко, посеред неживої тісноти, біленький пролісок розкрився, світячись, немов промінчик в темноті. одягнена в зелене, у світ спустилася весна, займаючи усі щілини, де була безжалісна зима. і лютий неминуче програє, його час швидко відходить. лишаючи морозний опік, він більше не торкнеться, не зашкодить. головне - лиш трошки почекати, дати собі час, і пролісок в душі розквітне ще не раз.
2023-03-02 13:48:10
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
Файний вірш 🤩👏
Відповісти
2023-03-02 19:16:40
1
Ari
@Сандра Мей дякую, мені дуже приємно! 💗
Відповісти
2023-03-09 10:07:38
1
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3489
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
102
16
4000