Хімія душі

Ari

хімія - це ж не тільки про отруту, це є життя, що в нас тече. неначе серце пульсує крапля ртуті, що від заліза вже нікуди не втече. дитинства спогад - соняшників поле, це нескінченне море щастя і тепла. тепер вони - барій родіціонату кола, нагадують домівку, де б я не була. а солі купруму немов то любої бабусі очі, такі ж яскраво-сині, неначе небосхил вони виблискуюють як темна сукня ночі, яка прикрашена мільйонами світил. усі ці спогади - вони завжди з тобою їх дзеркалом відображає кут душі. вони - не привід огорнутися журбою, вони - спасіння від усіх дощів.

2022-12-01 20:14:44

3

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Domina Mortem

Дуже гарний вірш і цікаві порівняння з хімією. Так здивована, що зберігаю в закладки)))

Відповісти

2022-12-02 16:53:01

1

Ari

@Domina Mortem ох, дякую, мені дуже приємно! натхнення прийшло саме під час лекції, тому порівняння такі))

Відповісти

2022-12-02 18:00:20

1

Схожі вірші

Всі

У серці...

Катерина Данилевська

Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.

107

16

10237

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

42

15

1976