Хімія душі
хімія - це ж не тільки про отруту, це є життя, що в нас тече. неначе серце пульсує крапля ртуті, що від заліза вже нікуди не втече. дитинства спогад - соняшників поле, це нескінченне море щастя і тепла. тепер вони - барій родіціонату кола, нагадують домівку, де б я не була. а солі купруму немов то любої бабусі очі, такі ж яскраво-сині, неначе небосхил вони виблискуюють як темна сукня ночі, яка прикрашена мільйонами світил. усі ці спогади - вони завжди з тобою їх дзеркалом відображає кут душі. вони - не привід огорнутися журбою, вони - спасіння від усіх дощів.
2022-12-01 20:14:44
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Domina Mortem
Дуже гарний вірш і цікаві порівняння з хімією. Так здивована, що зберігаю в закладки)))
Відповісти
2022-12-02 16:53:01
1
Ari
@Domina Mortem ох, дякую, мені дуже приємно! натхнення прийшло саме під час лекції, тому порівняння такі))
Відповісти
2022-12-02 18:00:20
1
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10702
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4870