подряпини..
(18+)
її подряпини на моєму тілі і я вже не можу триматись, вона неймовірна, лише їй я дозволяю зі мною так гратись... пришвидшене дихання і нам вже спекотно, її руки мов пензлик, моє тіло — це полотно, вона щось задумала, і... мені вже нервово, але як же чекав я цього моменту невтомно. її губи кружляють по моїй шиї, я відчуваю укус, адже мої стони надто тихі. мурахи по шкірі, я вже на межі, це так дивно, ці відчуття для мене чужі. ваші солодкі вуста сплелися з моїми в шаленому ритмі, якби це було в книзі, здавалося б, наче ми з вами хижі а насправді, просто почуття наші занадто живі...
2024-01-07 20:58:37
0
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3167
Question 1?/Вопрос 1?
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
5205