відраза.
кохана Валері
думаю, твої вуста мають смак диму та лимонної кислоти, це так дивно, адже серед розбитого світу залишилися лише я і ти... знову вимкнули світло, ми тепер без зв'язку але знаєш, кохана, я вже закохуюсь в цю пору... на вулиці хмарно, вітер дме прямо в душу, щоб побачити твій силует, я навіть очі примружу... цікаво, а що зробиш для мене ти? наскільки далеко зможеш зайти? зачекай, а тобі це потрібно? думаю, тобі давно вже все рівно. цікаво, потрібно ще місяць, два, чи може вже й більше? не думаю, що після всього стане все як раніше... твій холод зігрівав лише мою образу, думаю, ще декілька таких днів, і я вже відчую відразу. я втомився чекати, хіба так важко для мене час відшукати? в тебе є цілий тиждень, спробуй хоч цього разу все врятувати.
2024-01-07 21:09:37
0
0
Інші вірші поета
вічне кохання..? її тіло та дим.. будь моїм натхненням Люцифер..
Інші поети
BON BON
@bon_bon_c0xu
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4681
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2465