відраза.
думаю, твої вуста мають смак диму та лимонної кислоти,
це так дивно, адже серед розбитого світу залишилися лише я і ти...
знову вимкнули світло, ми тепер без зв'язку
але знаєш, кохана, я вже закохуюсь в цю пору...
на вулиці хмарно, вітер дме прямо в душу,
щоб побачити твій силует, я навіть очі примружу...
цікаво, а що зробиш для мене ти?
наскільки далеко зможеш зайти?
зачекай, а тобі це потрібно?
думаю, тобі давно вже все рівно.
цікаво, потрібно ще місяць, два, чи може вже й більше?
не думаю, що після всього стане все як раніше...
твій холод зігрівав лише мою образу,
думаю, ще декілька таких днів, і я вже відчую відразу.
я втомився чекати, хіба так важко для мене час відшукати?
в тебе є цілий тиждень, спробуй хоч цього разу все врятувати.
2024-01-07 21:09:37
0
0