відраза.

кохана Валері

думаю, твої вуста мають смак диму та лимонної кислоти, це так дивно, адже серед розбитого світу залишилися лише я і ти... знову вимкнули світло, ми тепер без зв'язку але знаєш, кохана, я вже закохуюсь в цю пору... на вулиці хмарно, вітер дме прямо в душу, щоб побачити твій силует, я навіть очі примружу... цікаво, а що зробиш для мене ти? наскільки далеко зможеш зайти? зачекай, а тобі це потрібно? думаю, тобі давно вже все рівно. цікаво, потрібно ще місяць, два, чи може вже й більше? не думаю, що після всього стане все як раніше... твій холод зігрівав лише мою образу, думаю, ще декілька таких днів, і я вже відчую відразу. я втомився чекати, хіба так важко для мене час відшукати? в тебе є цілий тиждень, спробуй хоч цього разу все врятувати.

2024-01-07 21:09:37

Інші вірші поета

побачення в Монреалі..? вона лиса, змія і вона відьма.. окремо я, і окремо ти..? крихітка..?

Інші поети

Любомир Крупка

@LuboMir94

Hitar

@Hitar

Yevga Zap

@Yevga_Zap

Схожі вірші

Всі

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

1716

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

1936