Час

Ашанія

Щоранку ми народжуємось знову, Щоденно проживаємо життя, Щоночі ми зникаємо раптово, Потроху ми йдемо до небуття. По колу плетемо свої дороги, До яких вже не буде вороття. Постійно відбиваємо пороги До Бога, в молитвах за майбуття. Цей поспіх, заробити на життя, Роками заважає дійсно жити. Встигаємо лише на каяття, Бо цінний час зуміли розгубити. Відео: https://youtu.be/rYlzwen2okA?si=BVQTkB5FlCu89YmS

2022-10-04 04:00:23

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Лео Лея

Так і є.

Відповісти

2022-10-04 08:34:52

Інші вірші поета

Наказ донечці Чому, коли ти йдеш, я плачу? Стільки ще буде болю Я життя розпишу кольорами

Інші поети

Едрін

@sad_fox

sambridhi

@sam6ridhi

Vitalina Shepel

@Vitalina_kiss

Схожі вірші

Всі

Без вагань

МОРГАН РЕЙ

Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...

8490

Нарисую солнышко :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...

1381