Намисто
Мрiї про тебе я знов одягаю,
Наче намисто цiннiше.
I Знову… I знову я Небо благаю,
Щоб бути з тобою скорiше.
Назавжди в тобi хочу я заблукати,
Неначе в жаданому снi.
Я буду чекати…
Я буду чекати на тебе й обiйма твоi…
Кроки чиїсь за дверима я чую,
Нi, це не ти… Помиляюсь…
Знову сумую, ще бльше сумую,
Тебе, як нiкого, кохаю…
Я бiльше не хочу розлуки з тобою,
Бо щастя моє в тобi.
Серце забути тебе не дозволить,
Я маю сказати тобi…
Я бачу в посмiшцi твоiй
Життя всесильний круговiй…
Я бачу в лагiдних руках
Все те, що я кохаю так.
Вже твої очi не сумнi,
Вони назавжди вже мої…
Я знаю, ти – вогонь думок,
Найяскравiша iз зiрок…
Наче намисто цiннiше.
I Знову… I знову я Небо благаю,
Щоб бути з тобою скорiше.
Назавжди в тобi хочу я заблукати,
Неначе в жаданому снi.
Я буду чекати…
Я буду чекати на тебе й обiйма твоi…
Кроки чиїсь за дверима я чую,
Нi, це не ти… Помиляюсь…
Знову сумую, ще бльше сумую,
Тебе, як нiкого, кохаю…
Я бiльше не хочу розлуки з тобою,
Бо щастя моє в тобi.
Серце забути тебе не дозволить,
Я маю сказати тобi…
Я бачу в посмiшцi твоiй
Життя всесильний круговiй…
Я бачу в лагiдних руках
Все те, що я кохаю так.
Вже твої очi не сумнi,
Вони назавжди вже мої…
Я знаю, ти – вогонь думок,
Найяскравiша iз зiрок…
Коментарі