Проклятая
Та згинь вже нарешті, проклятая,
Невже тобі досі замало?
Тебе не врятує всесвятая,
В якої ти віру займала.
Тебе не врятує широкая,
Що зветься Окою ріка,
Залишишся ти одинокою,
Мабуть павутиною зла.
Та стихни чужа і розлючена,
Тебе вже ніхто не побачить.
Моя Україна замучена
Провчить і тепер не пробачить.
Тепер Україна пророчить
Душею до неба злітає,
Її предбачаючі очі
І ворога вмить розстріляють.
Невже тобі досі замало?
Тебе не врятує всесвятая,
В якої ти віру займала.
Тебе не врятує широкая,
Що зветься Окою ріка,
Залишишся ти одинокою,
Мабуть павутиною зла.
Та стихни чужа і розлючена,
Тебе вже ніхто не побачить.
Моя Україна замучена
Провчить і тепер не пробачить.
Тепер Україна пророчить
Душею до неба злітає,
Її предбачаючі очі
І ворога вмить розстріляють.
Коментарі