Замок із піску
Набігла хвиля на жовтий пісок,
Змила шумом твій замок,
Хвилю не втримав блиск зірок,
Від хвилі він весь промок.
Сіла пташка на твоє плече
І сказала, що скоро
Стане душі твоїй гаряче,
Не згоріти б в її покоях.
Вкотре замок ти ліпиш для нас,
Куполи, вежі, стіни,
Та тільки давно вже сплив наш час,
Лишились одні руїни.
Ти на небі, а я на землі,
Не забирай мою радість,
Не забувай мою мрію
Силу мені дай свою.
Будував для двох
Замок із піску
Та я дурна не знала,
ДлЯ двох його замало.
Замок із піску
Залишиться твоїм
На небі й на землі.
Змила шумом твій замок,
Хвилю не втримав блиск зірок,
Від хвилі він весь промок.
Сіла пташка на твоє плече
І сказала, що скоро
Стане душі твоїй гаряче,
Не згоріти б в її покоях.
Вкотре замок ти ліпиш для нас,
Куполи, вежі, стіни,
Та тільки давно вже сплив наш час,
Лишились одні руїни.
Ти на небі, а я на землі,
Не забирай мою радість,
Не забувай мою мрію
Силу мені дай свою.
Будував для двох
Замок із піску
Та я дурна не знала,
ДлЯ двох його замало.
Замок із піску
Залишиться твоїм
На небі й на землі.
Коментарі