Про книгу
Відголоски
Усюди бруд і я не про погоду
Вершина
Колискова
Моє море зовсім не в морі
З очей всіх суддів дивляться кати
Душа
Я загоїлась, як та рана
Зіронька
Моя сім'я - моя фортеця
Старість
Я залишу тебе уві сні
Час
Я життя розпишу кольорами
Падишах
Смакота
Між нами
Завжди бути поруч
Ти знаєш, Бог, я все тобі простила
Колись я казала
Новий рік
Найвеличніше кохання
Відлітай
Бути поруч
Крок за кроком
Злітай
Мамо
Надихаюсь Вами
Нескінченність запитань
Щоденник батька
Я життя розпишу кольорами
Ангел
Віднеси мене
Я боюся тебе, як вогню
Холод - тільки привід для кохання
Людська лють
Якби можливо було душі малювати
Намисто
У країни душа палає
Чому, коли ти йдеш, я плачу?
Коли забудеш мене ти
Проклятая
Україно моя
Уламки
Стільки ще буде болю
Мої вірші всюди тебе знайдуть
Заради Вас я знов тупила
Загублене
Я знов вдаряюсь об людей
Крижана королева
Я б сьогодні могла померти
Мажори
Наказ донечці
Слава нашим пацанам
За кожну душу
Хай буде світ
Замок із піску
Пташка
Твоє волосся пахне осінню
Вільна Україна
Світ без тебе - могила
Я залишу тебе уві сні
Я залишу тебе уві сні,
Щоб до тебе вертатися знов
У найважчі, знедолені дні,
Моя справжня, єдина любов.

Коли в сум загортається серце
Я гублюся у вічній пітьмі —
В тій, де голос твій досі не стерся,
В тій, де щось ти говориш мені.

Я залишу тебе уві сні,
Щоб самотніх ночей не боятись.
Закриваючи очі свої,
Вмію я до небес доторкатись.

По своїй каменевій доріжці
Я не йду, я пливу у човні,
В перешкодах цвітуть чорнобривці,
Лише ти даєш силу мені.

Озвучка Я залишу тебе уві сні,
Щоб до тебе вертатися знов
У найважчі, знедолені дні,
Моя справжня, єдина любов.

Коли в сум загортається серце
Я гублюся у вічній пітьмі —
В тій, де голос твій досі не стерся,
В тій, де щось ти говориш мені.

Я залишу тебе уві сні,
Щоб самотніх ночей не боятись.
Закриваючи очі свої,
Вмію я до небес доторкатись.

По своїй каменевій доріжці
Я не йду, я пливу у човні,
В перешкодах цвітуть чорнобривці,
Лише ти даєш силу мені.

Озвучка - https://youtu.be/vFH55KOfrwo?si=mIiRbAI1GXUSyaW8

© Ашанія ,
книга «Відголоски».
Коментарі