Про книгу
Відголоски
Усюди бруд і я не про погоду
Вершина
Колискова
Моє море зовсім не в морі
З очей всіх суддів дивляться кати
Душа
Я загоїлась, як та рана
Зіронька
Моя сім'я - моя фортеця
Старість
Я залишу тебе уві сні
Час
Я життя розпишу кольорами
Падишах
Смакота
Між нами
Завжди бути поруч
Ти знаєш, Бог, я все тобі простила
Колись я казала
Новий рік
Найвеличніше кохання
Відлітай
Бути поруч
Крок за кроком
Злітай
Мамо
Надихаюсь Вами
Нескінченність запитань
Щоденник батька
Я життя розпишу кольорами
Ангел
Віднеси мене
Я боюся тебе, як вогню
Холод - тільки привід для кохання
Людська лють
Якби можливо було душі малювати
Намисто
У країни душа палає
Чому, коли ти йдеш, я плачу?
Коли забудеш мене ти
Проклятая
Україно моя
Уламки
Стільки ще буде болю
Мої вірші всюди тебе знайдуть
Заради Вас я знов тупила
Загублене
Я знов вдаряюсь об людей
Крижана королева
Я б сьогодні могла померти
Мажори
Наказ донечці
Слава нашим пацанам
За кожну душу
Хай буде світ
Замок із піску
Пташка
Твоє волосся пахне осінню
Вільна Україна
Світ без тебе - могила
Слава нашим пацанам
Слава нашим пацанам,
Що життям знов ризикують,
Що повітря й сон дарують,
Ми довіку винні Вам.

Слава нашим пацанам
І дівчатам, що на фронті.
Ми чекаємо в турботі,
Ви лише повірте нам.

Ми лишились у хатах
Без світлинки, без дровинки,
Без води і соломинки,
Майже Ви та тільки дах

Маєм зараз за житло,
Все одно... Лише б свободу,
Що не зраджувала б роду.
Ось життя, і це воно.

Ми б прокляли те лайно,
Що назвалось президентом,
Стало вічним резидентом
Та й ще зникнуло давно.

Ми б хотіли та давно
Ми вимолювали в Бога
Ту, просвітлену дорогу,
Щоб знайти скоріш його.

Тільки він не чує нас,
Кожен карму відпрацює,
Кожен відстань замалює.
Кожен має той свій час.

Хай Ваш час живе завжди,
Ви цього лиш забажайте,
Потім рідне все згадайте,
Хай воно Вас змусить жить.

© Ашанія ,
книга «Відголоски».
За кожну душу
Коментарі