Про книгу
Відголоски
Усюди бруд і я не про погоду
Вершина
Колискова
Моє море зовсім не в морі
З очей всіх суддів дивляться кати
Душа
Я загоїлась, як та рана
Зіронька
Моя сім'я - моя фортеця
Старість
Я залишу тебе уві сні
Час
Я життя розпишу кольорами
Падишах
Смакота
Між нами
Завжди бути поруч
Ти знаєш, Бог, я все тобі простила
Колись я казала
Новий рік
Найвеличніше кохання
Відлітай
Бути поруч
Крок за кроком
Злітай
Мамо
Надихаюсь Вами
Нескінченність запитань
Щоденник батька
Я життя розпишу кольорами
Ангел
Віднеси мене
Я боюся тебе, як вогню
Холод - тільки привід для кохання
Людська лють
Якби можливо було душі малювати
Намисто
У країни душа палає
Чому, коли ти йдеш, я плачу?
Коли забудеш мене ти
Проклятая
Україно моя
Уламки
Стільки ще буде болю
Мої вірші всюди тебе знайдуть
Заради Вас я знов тупила
Загублене
Я знов вдаряюсь об людей
Крижана королева
Я б сьогодні могла померти
Мажори
Наказ донечці
Слава нашим пацанам
За кожну душу
Хай буде світ
Замок із піску
Пташка
Твоє волосся пахне осінню
Вільна Україна
Світ без тебе - могила
Перемога
Хустка
Ти знаєш, Бог, я все тобі простила
Ти знаєш, Бог, я все тобі простила,
І Харків, і Донбас, і Маріуполь,
І Бучу, і Ірпінь, і Бородянку,
Насправді там багато я прожила.

Насправді там багато я чекала
На поміч, на спасіння, на добро.
Надію знов і знов я так плекала,
Неначе росплескався весь Дніпро.

Насправді так багато я молилась,
Так вірила, так знала, сподівалась,
І вірила, й жила, і всьому вчилась,
Лише собі в усьому не зізналась.

Лише собі "пробачу" не сказала,
Пробачити себе все ж не вдалось.
Ворожою тоді я розмовляла,
А зараз ворог мою пиє кров.

Ти знаєш, Бог, тобі я все пробачила,
І те, що ти нас досі не простив,
Хоч захисту твого ми тут не бачили,
Молюся я, щоб ти нас захистив.

Облиш всіх нас, врятуй лише дітей,
Мені нічого більше непотрібно.
Спали у пеклі тих непрошених гостей,
Таких нам більше зовсім непотрібно.


© Ашаннiя ,
книга «Відголоски».
Колись я казала
Коментарі