Ангел

Ашаннiя

Мiй, я знаю, ти назавжди мiй, Але якщо життевий бiль Захоче долi нашi розвести… Я не вiдпущу життя своє Те, що в серцi так давно живе. Скажи, любов моя, Так хто ж без тебе я? Хтось, неначе шлях мiй пiдказав, Рожевi пелюстки розклав До твого серця, любий мiй… Ти неначе вiтер, наче тiнь, Все в життi моєму так змiнив, Що не зрозумiла я: Так хто ж без тебе я? Мiй, я знаю: ти назавжди мiй, Тому вiддай увесь свiй бiль Лише моїм не стриманим сльозам. Я залишу їх Тим небесам, Якi завжди допомогали нам. Залишу там, де було добре нам… I вмить, немов схилилось небо, Повернув минавший ранок. I знову зупиняло тебе Вiд слiв болючих на останок… Я покажу лише тобi, Що коли важко на Землi, У Всемогутнiй Вишинi З тобою плаче янгол твiй… ВІДЕО: https://youtu.be/oRBORkH5VyI?si=pmMNOpdo5_-Xo1ag

2022-10-15 06:58:51

Інші вірші поета

Старість Слава нашим пацанам Літечко красне Час

Інші поети

BON BON

@bon_bon_c0xu

Remezan Mametgurbanow

@remezan_mametgurbanow

Secretly Unknown

@xcalever

Схожі вірші

Всі

Минутой мечтания :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .

2376

La lune

Nadine Tikhonovitch

Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!

1594