Колись я казала
Колись я казала, що я тебе не пробачу... Я вірила в те, що сильніша я, справедливіша. Та зараз від тих несуразиць я тільки плачу І знаю, що все ж таки, віра моя надійніша. Я знаю, що все ж таки, доля моя закохана У сонячний промінь, у болячий недоранок, І свій, завжди сірий, пустий, непростий світанок, Таємно живу і таємно тепер приховую. Колись я казала, що я сильніша за тебе, Чи справді було, чи здавалося так, не знаю Та насправді я дуже сильно тебе кохаю І бачити тебе завжди мені дуже треба. Колись я ховала твої подарунки в шафі, Чи їх побачу, чи нове в них тепер побачу, Чи арфа плаче, чи я,в ній тепер заплачу... Колись я казала, що я тебе не пробачу.
2022-10-10 14:05:11
7
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Ашаннiя
@Лілія Гулик я пробачила його, але коли вже він пішов життя. Вірш про тата ...
Відповісти
2022-10-12 08:51:00
Подобається
Лілія Гулик
@Ашаннiя співчуваю, пробачати важко, але потрібно для себе, інакше образа жере зсередини
Відповісти
2022-10-12 09:04:06
1
Ашаннiя
@Лілія Гулик так, це правда ...
Відповісти
2022-10-12 09:05:40
1
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1613
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1779