Проклятая
Та згинь вже нарешті, проклятая, Невже тобі досі замало? Тебе не врятує всесвятая, В якої ти віру займала. Тебе не врятує широкая, Що зветься Окою ріка, Залишишся ти одинокою, Мабуть павутиною зла. Та стихни чужа і розлючена, Тебе вже ніхто не побачить. Моя Україна замучена Провчить і тепер не пробачить. Тепер Україна пророчить Душею до неба злітає, Її предбачаючі очі І ворога вмить розстріляють.
2022-10-26 20:32:35
9
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2623
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1880