Вільна Україна
Тата Ашаннiя
Сьогодні бачила я сон, в якому знов була щаслива, був вільний світ і вільне небо, і наша вільна Україна цвіли ясніючі степи і сонце серце моє гріло, і я така, немов птахи, летіла, бо зцілились крила. Тепер все було, як колись: В Дніпрі купалася малеча, В лісах тварини завелись, Ніхто не думає про втечу. Запахла зорана земля Життям, свободою, коханням і це моя земля, моя, В ній спрага духу поєднання. Мов наші пращури говорять "'Єднайтесь, Ви - одна родина. В родині кожного боронять, Й батько доньку, й мати сина. В своїх дітей карбуйте мир, Живіть Ви гідно в Україні. Нехай веде Вас поводир, Ваш Бог і вільна Батьківщина". Відео: https://youtu.be/lVto63giw7s?si=YSkl33lb3DGQjwBZ
2024-04-10 08:47:07
7
0
Інші вірші поета
Моє море зовсім не в морі Я б сьогодні могла померти Ангел Віднеси мене
Інші поети
bas_mala
@bas_mala
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5413
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4489