Безмежно
Завжди сміюся я остання Останнє слово говорю За мною вітер , сонце , хмари , Скелясті верхи височать Я понесу в цей світ безмежний Свою ненависть і любов Я буду бігти і боротись І скаженітимуть усі хто стануть проти вітру , сонця , скель . Самі ж погублять все в собі Загрузнуть в пов'язях петель Я не залишу крайній слід Вини моєї тут не буде Я лиш роблю - що по душі Ніколи й з ким я не рахуюсь
2019-02-21 21:01:48
3
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5119
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
5004