Душа

Ася Громова

Покинуті хмари вдалечині Нагадують душу мою в самоті Тиху й бездумну мов сивий туман Розбурхану хвилями мов океан Не дуже глибокий та й не мілкий Із сходячим сонцем із глибини Воно летить в гору чим вище до мрій І хоче світити промінням надій

2018-11-06 14:20:44

Інші вірші поета

Весна Безмежно Кінець

Інші поети

Агнія Бурне

@Agnia_Burne

Janocska

@Janocska

Ren

@Panda_4010

Схожі вірші

Всі

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

1568

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

1705