Калюжа

Ілля Срібний

Крізь мільйони мікробів квантовий світ пробиралась частинка душі. Крізь сірі пігменти води із болота мільярдів фрагментів існувала природа. Крізь силове поле дощів із магми в підземних трущобах висіли плакати. Крізь мою свідомість тертя суглобів зараження мозку жив таємний підрозділ. Крізь види плазми полум'я ентузіастів горіла так вчасно моя реальність. Крізь відьму Тулузи козла відпущення масових епідемій жила жертва тортури. Крізь силу і слабкість втрачений трафік залізних дів я-себе переміг. Крізь перламутрові грати Їжі з ілюзій зимових ранків щось в душі помирало. Крізь призму самоспалення зелених трав жив паравозик який ніхто не здолав. Крізь зупинку серця останню крапку сформованих речень жив собі я-тут.

2020-09-15 22:07:41

3

0

Схожі вірші

Всі

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

53

39

2537

Закат декабря

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...

35

4

2573