Думки
Сиджу і думаю про те, де я в житті іще не був. А за вікном вже не мете, та й новий рік минув. Так сильно бачу далечінь, розмито плаваю в думках. А в душі лунає тінь, яку не втримати в руках. На сивих крилах летить ніч, і крига б'є по серцю. Хоч як лагідно мене не клич, не піддаюся веселці. Місяць світить так самотньо, а я шукаю власний сон. Овечок рахував не одну сотню, свідомість вже несе до заборон. Я й досі шукаю місце в світі, та мрії потребують старань. Та хіба мені щось світить? Коли потопаю в морі питань. Можливо я сильний не тут? Моя станція знову пустіє. Та хто зверне увагу на маршрут? Коли серце живе і не мріє.
2020-08-09 17:44:46
5
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13300
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2802