Думки

Ілля Срібний

Сиджу і думаю про те, де я в житті іще не був. А за вікном вже не мете, та й новий рік минув. Так сильно бачу далечінь, розмито плаваю в думках. А в душі лунає тінь, яку не втримати в руках. На сивих крилах летить ніч, і крига б'є по серцю. Хоч як лагідно мене не клич, не піддаюся веселці. Місяць світить так самотньо, а я шукаю власний сон. Овечок рахував не одну сотню, свідомість вже несе до заборон. Я й досі шукаю місце в світі, та мрії потребують старань. Та хіба мені щось світить? Коли потопаю в морі питань. Можливо я сильний не тут? Моя станція знову пустіє. Та хто зверне увагу на маршрут? Коли серце живе і не мріє.

2020-08-09 17:44:46

5

0

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11493

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

43

7

1723