Думки
Сиджу і думаю про те, де я в житті іще не був. А за вікном вже не мете, та й новий рік минув. Так сильно бачу далечінь, розмито плаваю в думках. А в душі лунає тінь, яку не втримати в руках. На сивих крилах летить ніч, і крига б'є по серцю. Хоч як лагідно мене не клич, не піддаюся веселці. Місяць світить так самотньо, а я шукаю власний сон. Овечок рахував не одну сотню, свідомість вже несе до заборон. Я й досі шукаю місце в світі, та мрії потребують старань. Та хіба мені щось світить? Коли потопаю в морі питань. Можливо я сильний не тут? Моя станція знову пустіє. Та хто зверне увагу на маршрут? Коли серце живе і не мріє.
2020-08-09 17:44:46
5
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2407
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9397