Думки
Сиджу і думаю про те, де я в житті іще не був. А за вікном вже не мете, та й новий рік минув. Так сильно бачу далечінь, розмито плаваю в думках. А в душі лунає тінь, яку не втримати в руках. На сивих крилах летить ніч, і крига б'є по серцю. Хоч як лагідно мене не клич, не піддаюся веселці. Місяць світить так самотньо, а я шукаю власний сон. Овечок рахував не одну сотню, свідомість вже несе до заборон. Я й досі шукаю місце в світі, та мрії потребують старань. Та хіба мені щось світить? Коли потопаю в морі питань. Можливо я сильний не тут? Моя станція знову пустіє. Та хто зверне увагу на маршрут? Коли серце живе і не мріє.
2020-08-09 17:44:46
5
0
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3806
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2184