Однаковий
Однаковий, коли заходжу у автобус,
коли п'ю гарячий малиновий чай,
коли хворію і розповсюджую вірус.
Ходи разом зі мною свій час витрачай.
Однаковий, коли дивлюсь на сірі хмари,
коли притулився до вікна потяга "життя".
Мій день втратив ту фарбу, ті чари,
втратив, ту дивну силу "відчуття".
Однаково думаю про щось суттєве,
однаково сміюсь холодному дощу.
А хто зліпить серце моє нещасливе?
А хто зупинить реальність? Я її трощу!
Однакові думки, діляться як місяць навпіл,
росколюючись іду по земній корі.
Мій світ отримав квадратний нахил,
а свідомість на дні, розчиняється в морі.
Однаковий погляд на чумацький шлях,
блукаю в небі далеких світлих зірок.
Свобода закута в залізних ланцюгах,
чому мене манить нирнути в чорний пісок?
Однакові рядки в цих білих листках,
а що мені з тієї примарної свободи?
Коли навіть птахи сидять в клітках,
але всеодно ця гордість очікує нагоди.
2020-08-10 17:35:14
4
0