Сигаретні обличчя
Я задихаюсь від сигаретних облич. Очі туманні, туманний дим. Я хотів як і раніше - бачити світ. Але він не мій. Його вкрали дикі звірята, вкрали усе, що я хотів мати. Мої оченята, моє авторське право. Сигаретою стало. Вдихай. Видихай. Тобі так потрібно, щоб не зламатись, щоб бути вільним. Лети. Розлітайся. Залежний диму, поки ти не загинув. Повітря жорстоке. Його значно більше. Та й ти не маленький, давно вже ж згорів же. Наші звірята – володарі світу – тобі доможуть. А мені вже ні.
2020-10-23 17:09:37
8
0
Схожі вірші
Всі
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9525
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13513