Сигаретні обличчя
Я задихаюсь від сигаретних облич. Очі туманні, туманний дим. Я хотів як і раніше - бачити світ. Але він не мій. Його вкрали дикі звірята, вкрали усе, що я хотів мати. Мої оченята, моє авторське право. Сигаретою стало. Вдихай. Видихай. Тобі так потрібно, щоб не зламатись, щоб бути вільним. Лети. Розлітайся. Залежний диму, поки ти не загинув. Повітря жорстоке. Його значно більше. Та й ти не маленький, давно вже ж згорів же. Наші звірята – володарі світу – тобі доможуть. А мені вже ні.
2020-10-23 17:09:37
8
0
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8675
Без вагань
Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...
60
3
8542