Сигаретні обличчя
Я задихаюсь від сигаретних облич. Очі туманні, туманний дим. Я хотів як і раніше - бачити світ. Але він не мій. Його вкрали дикі звірята, вкрали усе, що я хотів мати. Мої оченята, моє авторське право. Сигаретою стало. Вдихай. Видихай. Тобі так потрібно, щоб не зламатись, щоб бути вільним. Лети. Розлітайся. Залежний диму, поки ти не загинув. Повітря жорстоке. Його значно більше. Та й ти не маленький, давно вже ж згорів же. Наші звірята – володарі світу – тобі доможуть. А мені вже ні.
2020-10-23 17:09:37
8
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4701
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10144