потяг літа
дивись як квіти розквітають
після того як повянуть
давай забудем негаразди
будем кращими ніж завжди
скоріш застрибуй, я вже їду
не програємо ми знову літу
чую знову лехкий спів
не потребує решти слів
зігрівай обіймами хоч вічно
під сонцем поцілуєш ніжно
ти завжди щось нове для мене
і завжди ми любимо, напевне
посміхатись мене змусь
знаю що досі я боюсь
згасання блиску у очах
ковдри цілі у сльозах
змушуєш дойти до краю
чи я проти?
сам не знаю
2026-01-23 21:58:17
0
0