загублені слова
в моїх думках ти день і ніч, поговорити б з тобою віч на віч.. хоч я не вмію так робити, вистачить момент вловити.. сказати тобі як ти грієш, та певно не про це ти мрієш.. які глибокі в тебе очі, що поглинають мене охоче. слів мені не вистачає, і серце цим занепадає.. немає в мене вже спасіння.. проросло вже загусте коріння..
2024-04-07 18:49:59
1
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2007
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
1652