запроторена в житті
в оковах світу я сижу, гадала ще трохи, та й помру. видно не судилося мені, можливість літає десь у далені. життя здаєтся зовсім не реальним, не піддамся я їхнім принципам моральним. ніколи не зрозумію я цей світ, як пройшло вже стільки літ? це ж не люди- а напрограмовані створіння, добре що в нас не має того ж самого коріння а що якщо це все дурня, та єдиний нелюд тут тільки я? якщо і так то ми удвох, вже не має жодних "трьох". у цьому світі ми живем, допоки гарно, разом не помрем.
2024-10-12 06:27:31
1
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4898
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1685