А як це так?
А як це так, щоб навіки? Із запалом в очах і назавжди? Тримати за руку й ніколи не відпускати, щовечора без слів розмовляти? А як це так, щоб вогонь між обома не загасити? Коли поруч, щоб години навіть не лічити? У вічі дивитися й миті ловити, Щоб ніхто у світ не міг їх розлучити? А як це так, щоб мости не палити? Коханням кожну клітинку тіла вкрити? Щоб разом усі планети підкорити, і там, де рідко блукають люди, де всесвіт інший, знак про себе залишити? © solenka
2021-08-18 18:34:38
7
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2312
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2021