А як це так?
Блакитноока
А як це так, щоб навіки? Із запалом в очах і назавжди? Тримати за руку й ніколи не відпускати, щовечора без слів розмовляти? А як це так, щоб вогонь між обома не загасити? Коли поруч, щоб години навіть не лічити? У вічі дивитися й миті ловити, Щоб ніхто у світ не міг їх розлучити? А як це так, щоб мости не палити? Коханням кожну клітинку тіла вкрити? Щоб разом усі планети підкорити, і там, де рідко блукають люди, де всесвіт інший, знак про себе залишити? © solenka
2021-08-18 18:34:38
7
0
Інші вірші поета
Щастя, ти де? дитинство дитинства сад Чаю?
Інші поети
Maram Salah
@MaramSalah0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5016
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2487