А як це так?

Блакитноока

А як це так, щоб навіки? Із запалом в очах і назавжди? Тримати за руку й ніколи не відпускати, щовечора без слів розмовляти? А як це так, щоб вогонь між обома не загасити? Коли поруч, щоб години навіть не лічити? У вічі дивитися й миті ловити, Щоб ніхто у світ не міг їх розлучити? А як це так, щоб мости не палити? Коханням кожну клітинку тіла вкрити? Щоб разом усі планети підкорити, і там, де рідко блукають люди, де всесвіт інший, знак про себе залишити? © solenka

2021-08-18 18:34:38

Інші вірші поета

Вірт чи реал? дитинство друже! Намалюю...

Інші поети

Fake Illinois

@troubled

Dilekata

@DiLeKata

Lady K

@lady_k

Схожі вірші

Всі

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

2031

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

4667