А як це так?
Блакитноока
А як це так, щоб навіки? Із запалом в очах і назавжди? Тримати за руку й ніколи не відпускати, щовечора без слів розмовляти? А як це так, щоб вогонь між обома не загасити? Коли поруч, щоб години навіть не лічити? У вічі дивитися й миті ловити, Щоб ніхто у світ не міг їх розлучити? А як це так, щоб мости не палити? Коханням кожну клітинку тіла вкрити? Щоб разом усі планети підкорити, і там, де рідко блукають люди, де всесвіт інший, знак про себе залишити? © solenka
2021-08-18 18:34:38
7
0
Інші вірші поета
п р и р е ч е н і Море Життєвий урок в і д в е р т о
Інші поети
Роман Тихий
@volodimir_romanenko
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12031
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2286