А як це так?

Блакитноока

А як це так, щоб навіки? Із запалом в очах і назавжди? Тримати за руку й ніколи не відпускати, щовечора без слів розмовляти? А як це так, щоб вогонь між обома не загасити? Коли поруч, щоб години навіть не лічити? У вічі дивитися й миті ловити, Щоб ніхто у світ не міг їх розлучити? А як це так, щоб мости не палити? Коханням кожну клітинку тіла вкрити? Щоб разом усі планети підкорити, і там, де рідко блукають люди, де всесвіт інший, знак про себе залишити? © solenka

2021-08-18 18:34:38

Інші вірші поета

А пам'ятаєш? Мріяти не шкідливо Чекати/писати/кохати Наворожила

Інші поети

Яна Грузицька

@yana_gruzitska

Lg Ibarra

@TheLanguishedGal

Lady K.I.M

@lady_KIM

Схожі вірші

Всі

Нарисую солнышко :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...

2368

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2808