зимова казка

Блакитноока

у зимову казку з імбирним печивом та чаєм між книг шукаючи підказку щоб не загубитися за виднокраєм довгі вечори грудня та часу все одно не досить дрімати аж до полудня погода за вікном у казку переносить "скрип-скрип" під ногами у навушниках "свято наближається" бачу тебе біля своєї брами серце знову із грудей виривається назву тебе шаленством коли мороз всі шибки розмалює твої слова - це щось на межі з блаженством обожнюю спостерігати як зима у нас володарює © solenka

2021-12-10 18:48:56

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Мілена_Мі

Атмосферно💫

Відповісти

2021-12-10 18:53:34

Подобається

Блакитноока

@Мілена_Мі вдячна!💕

Відповісти

2021-12-11 09:03:32

Подобається

Інші вірші поета

А хотілось би... Мріяти не шкідливо А пам'ятаєш? Ілюзія

Інші поети

Ledi_Alina03

@Ledi_Alina03

Syram

@Syram

Svora

@Svora

Схожі вірші

Всі

Пиріг із медом (UA)

Ай

Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.

2443

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

1285