зимова казка
Блакитноока
у зимову казку з імбирним печивом та чаєм між книг шукаючи підказку щоб не загубитися за виднокраєм довгі вечори грудня та часу все одно не досить дрімати аж до полудня погода за вікном у казку переносить "скрип-скрип" під ногами у навушниках "свято наближається" бачу тебе біля своєї брами серце знову із грудей виривається назву тебе шаленством коли мороз всі шибки розмалює твої слова - це щось на межі з блаженством обожнюю спостерігати як зима у нас володарює © solenka
2021-12-10 18:48:56
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Мілена_Мі
Атмосферно💫
Відповісти
2021-12-10 18:53:34
Подобається
Блакитноока
@Мілена_Мі вдячна!💕
Відповісти
2021-12-11 09:03:32
Подобається
Інші вірші поета
Єдиний шанс покоління битих колін Спробувати знову Плюс та мінус
Інші поети
Shantilly
@Shantilly
Bai Hwar
@ymoea104
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
4345
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13062