така закохана
Блакитноока
така закохана піддається впливу лихому у його житті — гостя непрохана зіронька у місті чужому ті очі сяючі ті миті, коли поряд перші дотики тремтячі дороги розійдуться? навряд відкрита для нього мов книга чи мапа нотки справжнього хоч додає адреналіну її сорочка картата знову боляче? цьогоріч залишити гіркі сльози їхні почуття — мов кошеня незряче під ковдрою рятуватися від морозу якщо майбутнє, то без минулих стін забути грози за вікном тут і зараз — вітрам навздогін кохання, що стало злочином тікати від інших байдуже на їхні думки вони одні з грішних ті, котрі забули про лаштунки ©solenka
2021-11-14 20:37:59
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Дівчина Осінь
Ваааау😍
Відповісти
2021-11-15 20:58:50
1
Блакитноока
@Дівчина Осінь дякую!💕
Відповісти
2021-11-16 10:01:19
2
Інші вірші поета
Наворожила Наречена багряного І ти пішов... Осінь...
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2931
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2821