Десь між посиланнями

Блакитноока

А вони досі ставили парні статуси, Листувались кожного дня до опівночі, І пристроїв своїх розумних з рук не випускали зовсім, Бо надсилали один одному безглузді дописи, І слухали одну й ту ж абсурдну музику. Вони не знали, що таке взаємність, Хоч думали, що виросли вже з мультиків. Поняття ніжності лишалося загадкою, Бо плутали його із перепискою, Із смайлами, яких скидали всім і всюди, І байдуже було чи Телеграм, чи Інстаграм. Вони губилися серед груп сумнівних в мережі, Бо вірили, що зможуть виграти у розіграші. Чим більше лайків було в них на фото, Тим більше зелені збирали у кишенях... Вони ніколи не блукали нічним містом, Не бігли у кав'ярню, Он ту, що там за рогом, недалечко, Аби сховатись від дощу рясного. Вони частину із життя свого вирвали, Як люди виривають недолугий фрагмент з тексту, Згубились десь між посиланнями... © Блакитноока

2021-04-21 17:32:57

Інші вірші поета

Мріяти не шкідливо д о р о с л е ж и т т я Минуло все, минули ми поміж картин

Інші поети

Oxi

@little_paper_boat

Olena Кim

@lenhcikm

Skyee Sky

@Skyee

Схожі вірші

Всі

Question 1?/Вопрос 1?

shadowlinxxx morgan

The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx

4894

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

2872