Десь між посиланнями

Блакитноока

А вони досі ставили парні статуси, Листувались кожного дня до опівночі, І пристроїв своїх розумних з рук не випускали зовсім, Бо надсилали один одному безглузді дописи, І слухали одну й ту ж абсурдну музику. Вони не знали, що таке взаємність, Хоч думали, що виросли вже з мультиків. Поняття ніжності лишалося загадкою, Бо плутали його із перепискою, Із смайлами, яких скидали всім і всюди, І байдуже було чи Телеграм, чи Інстаграм. Вони губилися серед груп сумнівних в мережі, Бо вірили, що зможуть виграти у розіграші. Чим більше лайків було в них на фото, Тим більше зелені збирали у кишенях... Вони ніколи не блукали нічним містом, Не бігли у кав'ярню, Он ту, що там за рогом, недалечко, Аби сховатись від дощу рясного. Вони частину із життя свого вирвали, Як люди виривають недолугий фрагмент з тексту, Згубились десь між посиланнями... © Блакитноока

2021-04-21 17:32:57

Інші вірші поета

з тобою Вірт чи реал? нумо божеволіти? д о р о с л е ж и т т я

Інші поети

Ren

@Panda_4010

@Lashiboo—__—__— Boo

@lashi

Girly M

@Girly_m

Схожі вірші

Всі

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

13001

La lune

Nadine Tikhonovitch

Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!

1362