ж о в т е н ь
Привіт, жовтень! А я сумувала, ти надто холодний, та мені тебе мало, танцювало на небі сонце, я у полі ромашки зривала, тебе багряного часто на сторінках блокноту згадувала. Пам'ятаєш, як уперше зустрілися? Я збирала кленове листя, а ти моє волосся вітром куйовдив, з голови все вилетіло, усі слова на мить забулися, твої думки лиш мене одну з-поміж усіх торкнулися. Ще досі гербарій у книзі бережу, розгорну її — повертаюсь у чарівну осінь, гадаю, ти мене не забув, та своїми роздумами себе бентежу, здибемося точно у одному із осінніх місяців — знаю, у долі-жартівниці безліч переплетінь. © solenka
2021-10-01 20:04:52
7
0
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2788
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1519