ж о в т е н ь
Привіт, жовтень! А я сумувала, ти надто холодний, та мені тебе мало, танцювало на небі сонце, я у полі ромашки зривала, тебе багряного часто на сторінках блокноту згадувала. Пам'ятаєш, як уперше зустрілися? Я збирала кленове листя, а ти моє волосся вітром куйовдив, з голови все вилетіло, усі слова на мить забулися, твої думки лиш мене одну з-поміж усіх торкнулися. Ще досі гербарій у книзі бережу, розгорну її — повертаюсь у чарівну осінь, гадаю, ти мене не забув, та своїми роздумами себе бентежу, здибемося точно у одному із осінніх місяців — знаю, у долі-жартівниці безліч переплетінь. © solenka
2021-10-01 20:04:52
7
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9464
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4323