Те, що треба стерегти
Блакитноока
Колись, через десятки років, Коли читатиму усе, написане своїм пером, Я буду плакати й сміятись. Коли мене накриє хвиля ностальгії, І все спливе у пам'яті моїй - Кохання перше, цілі й мрії, І перемоги, і поразки. І думка знову лине-лине, Кудись далеко, вдалечінь... Минуле вже не повернеш, І жити ним не варт. Вчимось на власних помилках, І досвіду всі наберемось. Майбутнє те, що треба стерегти. Боротись та йти вперед. © Блакитноока
2021-01-29 21:01:04
9
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК
💕🌸
Відповісти
2021-03-24 06:36:07
1
Блакитноока
@Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК ❤️❤️
Відповісти
2021-03-24 06:57:54
Подобається
R E
Ай справді. Своє майбутне треба стерегти.
Відповісти
2021-07-10 20:10:03
1
Інші вірші поета
А як це так? Чекати/писати/кохати в і д в е р т о літо та кохання
Інші поети
Любов Гаврищук
@lyubov_gavrishchuk
Virtoria
@Victoria_Sandulenko
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2845
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12936